Петро Обаль. У барвах бачу рідну землю

Успішно закінчив академію в 1925 р. одразу за двома спеціальностями – художника і педагога. Проте нелегко було українцеві в Польщі дістати відповідну працю. Саме тому він потрапив на польське Помор’я, де викладав у загальноосвітніх школах у містах Старограді та Ґнєві. Це були щасливі роки, бо поруч була сім’я, захоплювала робота з молоддю. Він працював у Помор’ї до початку війни. Багато й захоплено малював. Вважав себе пейзажистом.

Новий період в історії розвитку української естампної графіки початку ХХ ст, коли художня творчість митців була пов’язана із просвітницькою діяльністю, позначився і на творчості П. Обаля. У техніці дереворізу художник зображував портрети видатних українських письменників: Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, В. Стефаника, П. Тичини, М. Коцюбинського та інших. Два альбоми цих робіт і досі зберігаються у кабінеті мистецтва Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАНУ та у музеї П. Обаля у Стрию.

Наприкінці 30-х років митець співпрацював з українськими часописами – оформлював для них обкладинки, рекламні плакати та листівки. 1939 року сім’ю Обалів доля закинула на Лемківщину.

У 1940 році у м. Сянок Петро Обаль разом з художником Л. Гецом організували велику виставку малярства і графіки. Своїми творами вони засвідчили неабияку технічну майстерність та творчу самобутність.

Наприкінці 1941 року Петра Павловича було призначено професором української гімназії, яка відкрилася в Стрию, а згодом – стрийського педучилища. В 1945 році П. Обаль вступив у Спілку художників СРСР, але, на жаль, творчість митця, як і творчість інших художників, наткнулася на ідеологічні перепони тоталітарної цензури. Художники змушені були творити у формальних та тематичних рамках соцреалізму.

В 1950 – 1956 роках Петро Обаль зазнав репресій і був засланий на Схід Росії за безглуздим звинуваченням в “измене Родине” і засуджений на 10 років. В цей період малював віньєтки, листівки для сусідських дітей і просто зарисовки з натури. З 1952 року складалась так звана Сестринкіна серія, присвячена дочці сестри художника Галі, яка трагічно загинула.

Після повернення із заслання митець активно увійшов у мистецьке життя Львівщини, згуртував навколо себе учнів-послідовників, також брав участь в діяльності літературно-мистецького об’єднання “Хвилі Стрия”. 

До війни твори П. Обаля виставляли у Львові, Берліні, Відні, Чикаго, після війни – у Києві, Братиславі, Ряшеві, Ульяновську. Перша персональна виставка творів митця відбулася 1943 р. в Стрию, у 1966 р. – у Тернополі, 1975 р. – у Львові (виставка живопису і графіки), 1980 р. – у Львові та Івано-Франківську. Вдруге в Стрию експонувалась у Краєзнавчому музеї 1989 р.

26 травня 1987 року обірвалося життя талановитого графіка і живописця.

Графічні твори Петра Обаля виконані у своєрідній авторській манері. Його дереворити та ліногравюри відзначаються композиційною вишуканістю й глибоким емоційним насиченням образів (“Робітник”, “Безробітні”, “Дроворуб”, “У світ”, “В задумі”). У його роботах відчутна лаконічність ліній, вібрація штрихів. Загалом його творам притаманна декоративність композицій. Митець зумів штрихами висловити основну ідею твору. Яскравим прикладом є гравюра “Материнство” 1931 року, на якій зображено жінку, що тримає немовля, яке ніжно притулилося до обличчя матері і сповнене надії на її любов. Вдалині видніється краєвид з дерев’яною церквою. Особливе місце займає серія ілюстрацій до твору Івана Франка "Захар Беркут" (1948 р.)

Окрему сторінку у творчості Петра Обаля становлять портрети: “Молодий рибалка” (1930), “Дівчинка” (1930-ті рр.), “Портрет жінки” (1930-ті рр.), “Жіночий профіль” (1936 р.) та алегоричні твори: “День і ніч” (1927 р.), “Алегорія” (триптих 1928 р.), чотири пори року (1933 р.) та інші. Ці композиції побудовані на алегорично-побутових сценах. Наприклад, композиція серії "Пори року" розкриває невидимий світ людини, її красу і велич, та дві потойбічні сили – добра і зла.

Живопис П. Обаля – це насамперед польські й прикарпатські краєвиди (“Лемківські ниви”, “Захід сонця”, “Дорога в полі”, “Дими”, “Золоте Поділля”, «Карпатські верби», «Ранішній туман», «Ріка Стрий», «Дзвіниця в Щирці», «Осінь», «Осіннє сонце»). Улюбленими образами художника є захід сонця, хмари.

Цікавою є також серія екслібрисів, присвячених друзям. Рідкісними у творчості художника є натюрморти: «Натюрморт з квітами», «Піони». 

З теплом згадую доньку Петра Обаля – п. Віру Обаль. Вона сама була непересічною талановитою особистістю, жінкою непростої долі. Саме її спогади про батька лягли в основу моєї розповіді.

Стриянин Мирон Нестерчук 2004 року випустив ґрунтовну монографію "Петро Обаль. Документальна повість про життя і творчість українського художника", зараз працює над організацією ювілейної виставки художника в залах Краєзнавчого музею міста.

Джерела:

1. Вітвіцький О. Графіка Петра Обаля //Свобода. - 2000. - 22 квіт.
2. Герета І. З маленької Ободівки - у мистецький світ //Вільне життя. - 2000. - 29 серп.; Дзвін . - 2001. - № 1. - С. 149 - 150.
3. Герета І. Майстер живопису: (П. Обаль) //Ровесник. - 1985. - 20 квіт.
4. Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX - XX. ст.: Петро Обаль //Тернопіль. - 1994. - № 2 - 3. - С. 10.
5. Дерень Є. Вшанували століття художника //Вільне життя. - 2000. - 15 серп.
6. До ювілею художника Петра Обаля: [Виставка в обл. краєзн. музеї ] //Свобода. - 2000. - 18 квіт.
7. Дуда І. Тернопільщина мистецька: (Біографічні відомості про П. Обаля) //Свобода. - 1992. - 1 верес.
8. Лабінський Б. П. Обаль: “У барвах бачу рідну землю”: (Персональна виставка художника) //Ровесник. - 1989. - 13 верес.
9. Нестерчук М. Легенда про Подільську мадонну: Минуло сто років від дня народження П. Обаля //Свобода. - 2000. - 11 лип. - С. 4.
10. Нестерчук М. Теплі хмари Петра Обаля //Дзвін. - 1995. № 6. - С. 151 - 154.
11. Обаль Петро (19. 04. 1900 - 26. 05. 1987) - укр. живописець і графік //Митці України. - К., 1992. - С. 428.
12. Стецько В. Крізь призму виставки: Виставка робіт художника //Ровесник. - 2000. - 22 черв. - С. 4.

Додати коментар

Ім'я (обов'язкове)

Електронна адреса (обов'язкова)

Підписатися на повідомлення про нові коментарі

Оновити

Надіслати

Скасувати