|
15 квітня 2010
Минає 110 років з дня народження заслуженого діяча мистецтв України Петра Обаля, який довший час жив і працював у нашому місті. Творчий спадок митця налічує понад 700 робіт у різних жанрах графіки, малярства і прикладного мистецтва, які на сьогодні є гордістю музейних та приватних збірок у Стрию, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві, а також у Польщі та США.
Творчий доробок цього непересічного в українському мистецтві художника, з перспективи часу, спонукає пильніше придивитися до його життя і творчості.
Народився Петро Павлович Обаль 19 квітня 1900 року в селі Ободівка, що на Тернопільщині. Змалку захоплювався малюванням. Батько не перечив синовому захопленню, але й не заохочував його.
Петро Обаль не став хліборобом, як його батько, хоча отримав у спадок 2 морги поля. Хлопець прагнув вчитись і вступив до гімназії. Перша світова війна припинила науку. Разом із січовими стрільцями П. Обаль опинився у таборі для полонених у Тухолі. Вдалося вижити. П. Обаль мріяв здобути професійну освіту, багато малював. У Львові він деякий час брав уроки у скульптора Андрія Коверка. Завдяки йому влітку 1921 року вступив у Краківську Академію Красних Мистецтв. В академії Петро Обаль студіював у класах професорів Владислава Яроцького та Теодора Оксентовича, які викладали малярство і графіку. Особливо надихнула на творчу працю графіка видатного польського митця, майстра ксерогравюри В. Скочеляса. Дереворіз став улюбленою графічною технікою художника, що принесло йому заслужене визнання.
Новий період в історії розвитку української естампної графіки початку ХХ ст, коли художня творчість митців була пов’язана із просвітницькою діяльністю, позначився і на творчості П. Обаля. У техніці дереворізу художник зображував портрети видатних українських письменників: Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, В. Стефаника, П. Тичини, М. Коцюбинського та інших. Два альбоми цих робіт і досі зберігаються у кабінеті мистецтва Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАНУ та у музеї П. Обаля у Стрию.
Наприкінці 30-х років митець співпрацював з українськими часописами – оформлював для них обкладинки, рекламні плакати та листівки. 1939 року сім’ю Обалів доля закинула на Лемківщину.
У 1940 році у м. Сянок Петро Обаль разом з художником Л. Гецом організували велику виставку малярства і графіки. Своїми творами вони засвідчили неабияку технічну майстерність та творчу самобутність.
Наприкінці 1941 року Петра Павловича було призначено професором української гімназії, яка відкрилася в Стрию, а згодом – стрийського педучилища. В 1945 році П. Обаль вступив у Спілку художників СРСР, але, на жаль, творчість митця, як і творчість інших художників, наткнулася на ідеологічні перепони тоталітарної цензури. Художники змушені були творити у формальних та тематичних рамках соцреалізму.
В 1950 – 1956 роках Петро Обаль зазнав репресій і був засланий на Схід Росії за безглуздим звинуваченням в “измене Родине” і засуджений на 10 років. В цей період малював віньєтки, листівки для сусідських дітей і просто зарисовки з натури. З 1952 року складалась так звана Сестринкіна серія, присвячена дочці сестри художника Галі, яка трагічно загинула.
Після повернення із заслання митець активно увійшов у мистецьке життя Львівщини, згуртував навколо себе учнів-послідовників, також брав участь в діяльності літературно-мистецького об’єднання “Хвилі Стрия”.
До війни твори П. Обаля виставляли у Львові, Берліні, Відні, Чикаго, після війни – у Києві, Братиславі, Ряшеві, Ульяновську. Перша персональна виставка творів митця відбулася 1943 р. в Стрию, у 1966 р. – у Тернополі, 1975 р. – у Львові (виставка живопису і графіки), 1980 р. – у Львові та Івано-Франківську. Вдруге в Стрию експонувалась у Краєзнавчому музеї 1989 р.
26 травня 1987 року обірвалося життя талановитого графіка і живописця.
Графічні твори Петра Обаля виконані у своєрідній авторській манері. Його дереворити та ліногравюри відзначаються композиційною вишуканістю й глибоким емоційним насиченням образів (“Робітник”, “Безробітні”, “Дроворуб”, “У світ”, “В задумі”). У його роботах відчутна лаконічність ліній, вібрація штрихів. Загалом його творам притаманна декоративність композицій. Митець зумів штрихами висловити основну ідею твору. Яскравим прикладом є гравюра “Материнство” 1931 року, на якій зображено жінку, що тримає немовля, яке ніжно притулилося до обличчя матері і сповнене надії на її любов. Вдалині видніється краєвид з дерев’яною церквою. Особливе місце займає серія ілюстрацій до твору Івана Франка "Захар Беркут" (1948 р.)
Живопис П. Обаля – це насамперед польські й прикарпатські краєвиди (“Лемківські ниви”, “Захід сонця”, “Дорога в полі”, “Дими”, “Золоте Поділля”, «Карпатські верби», «Ранішній туман», «Ріка Стрий», «Дзвіниця в Щирці», «Осінь», «Осіннє сонце»). Улюбленими образами художника є захід сонця, хмари.
Цікавою є також серія екслібрисів, присвячених друзям. Рідкісними у творчості художника є натюрморти: «Натюрморт з квітами», «Піони».
З теплом згадую доньку Петра Обаля – п. Віру Обаль. Вона сама була непересічною талановитою особистістю, жінкою непростої долі. Саме її спогади про батька лягли в основу моєї розповіді.
Стриянин Мирон Нестерчук 2004 року випустив ґрунтовну монографію "Петро Обаль. Документальна повість про життя і творчість українського художника", зараз працює над організацією ювілейної виставки художника в залах Краєзнавчого музею міста.
Джерела:
- Вітвіцький О. Графіка Петра Обаля //Свобода. - 2000. - 22 квіт.
- Герета І. З маленької Ободівки - у мистецький світ //Вільне життя. - 2000. - 29 серп.; Дзвін . - 2001. - № 1. - С. 149 - 150.
- Герета І. Майстер живопису: (П. Обаль) //Ровесник. - 1985. - 20 квіт.
- Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX - XX. ст.: Петро Обаль //Тернопіль. - 1994. - № 2 - 3. - С. 10.
- Дерень Є. Вшанували століття художника //Вільне життя. - 2000. - 15 серп.
- До ювілею художника Петра Обаля: [Виставка в обл. краєзн. музеї ] //Свобода. - 2000. - 18 квіт.
- Дуда І. Тернопільщина мистецька: (Біографічні відомості про П. Обаля) //Свобода. - 1992. - 1 верес.
- Лабінський Б. П. Обаль: “У барвах бачу рідну землю”: (Персональна виставка художника) //Ровесник. - 1989. - 13 верес.
- Нестерчук М. Легенда про Подільську мадонну: Минуло сто років від дня народження П. Обаля //Свобода. - 2000. - 11 лип. - С. 4.
- Нестерчук М. Теплі хмари Петра Обаля //Дзвін. - 1995. № 6. - С. 151 - 154.
- Обаль Петро (19. 04. 1900 - 26. 05. 1987) - укр. живописець і графік //Митці України. - К., 1992. - С. 428.
- Стецько В. Крізь призму виставки: Виставка робіт художника //Ровесник. - 2000. - 22 черв. - С. 4.



Коментарі
Його не цінили "митці-ідеологи од кгб), а просто Люди "німі на панщину..." соціалізму-комунізму ішли.Не було у нього ні своєї квартири, ані майстерні. Слава добрій Людині - поділилась своїм житлом із Великим Художником і Гарною Сім"єю Обалів!
Потрапила в руки книга "Долина Опору і Стрия" на обкладинці підпис П.О. ...
Цікавить чи часом не Петро Обаль малював обкладинку?
Стосовно книги - якщо мова йде про книгу Євгена-Юлія Пеленського, ще одного стриянина, то це цілком ймовірно, постараюсь знайти більше інформації.
community.livejournal.com/.../...
Наступного тижня постараюсь бути у стрийському краєзнавчому музеї, працівники б мали знати, особливо Мирон Нестерчук.
Дуже ймовірно, що це Обаль.
Дякую і сподіваюсь побачити інші його роботи в вашій галереї)
Робіт є чимало, можу похвалитись, що від пана Мирона отримала в подарунок його книгу "Петро Обаль. Документальна повість про життя і творчість українського художника". Перелік творів неймовірний, звичайно, усі сфотографувати неможливо, дуже багато їх знаходиться в приватних закордонних та українських збірках, але зробимо все можливе.
Стрічка RSS коментарів цього запису