Мирослава Кулик "Незабудка"

Автор Уляна Михаць | 12 лютого 2011

Поезіє, ти для покликаних — манна,

Для бджілки, що крила воскує Ікару,

для спраглих за словом — ковток нектару,

для решти — чужа, бо незнана.

Мирослава Кулик

Пропоную любителям поезії третю книжку віршів Мирослави Кулик — "Незабудка". "Ця збірка — чисте джерело думок і почуттів, не замулене брехнею, штукарством, намаганням виставити себе напоказ у літературній вітрині. Це справді молитва серця відкритого для світу у істинній любові".

Мирослава Кулик народилась 14 травня 1948 року в с. Запитів Кам'янка - Бузького району Львівськлої області. За освітою інженер. Її вірші надзвичайно гарні! Авторка майстерно добирає кожне слово.

Зустріч з такою поезією торкається найтонших струн душі читача, змінює його. Відкриває невичерпні джерела лірики, що живляться теплом і світлом сонця, чистими кольорами квітів і трав, співом птахів і буянням усього живого. В цих віршах — краса, добро і благо людини на рідній землі, яка живить дух, зміцнює волю, дарує щастя.

Записки учительки

Автор Любов Хомчак | 06 вересня 2010

З нагоди 150-го ювілею від дня народження видатної жінки, педагога, філософа, письменниці і громадянської діячки Уляни Кравченко у видавництві "Апріорі" вийшла книжка "Записки учительки".

Її якісний творчий спадок невеликий, хоча писала вона багато –- особливо на так звані "актуальні" для суспільства теми, але справжньою духовною потугою наповнені саме ті твори, які вона писала для друку, не на замовлення розуму –- а які вільно лилися з її серця, як сповідь, як молитва серед мороку ночі. Читаєш ці короткі спалахи серця, ці протуберанці негаснучої зірки любові, що її вона пронесла крізь усе життя, як свічечку із рук самого бога, –-і мимоволі вражаєшся: яка незвичайна доля! Чому досі про неї не створено фільмів, чому не написано романів –  рівноцінних "Віднесеним вітром"?

Адже вона поставила стільки глобальних питань,  шукала відповідей на такі вічні філософеми, –-глибина її озарінь, просвітлення душі може й і сьогодні захопити та освітити не одну душу: істинна мудрість не знає часових вимірів, вона вічна.

Ось до яких узагальнень вона приходить перечитавши словник Дарвіна."Кожна ростина потребує свойого повного розвою точно означеної кількости тепла. Ростини, спроваджені з теплих країн, справді часом навіть гарно розцвітають, але цвіт їх буде пустий і скоро змарніє без овочу... І перед моїми очами стояли сотки тих ростин почорнілих, зів'ялих, мертвих –-тих мучеників акліматизацій, що були б у своїй батьківщині розкішно цвіли, луги красили... і неначе обвіяв мене мой мороз, що знищив її життя...

Ті правди з життя ростин я переношу в царину духа. Чи ж і ми, люди, хоч обіймаємо просторий світ, не такі немічні, як ті ростини? Чи й декотрі душі не терплять і не гинуть, коли нема відповідних умов до життя? Чи на поборення чужого ворожого впливу не затрачують всіх своїх сил –- так, що організм поволі нидіє, завмирає?"

В. Войтович "Міфи та легенди давньої України"

Автор Уляна Михаць | 05 вересня 2010

За космічними законами кожна людина будь-якої віри тісно пов'язана з давньою релігією свого народу. Всім відомі міфи та легенди Стародавнього Риму, давньогрецький епос, казки землі фараонів та ін. Історично склалося, що ми в більшій мірі вивчаємо світову культуру та її надбання, забуваючи, що Україна — країна оріїв (аріїв), плідно збагачена духовними скарбами наших пращурів, їхніми традиціями, культурою й талантами, а міфологія — одна з граней того багатства.

До книгарні надійшла праця художника та літератора, дослідника української культури — Валерія Войтовича. "Антологія українського міфу" в трьох томах — найбільше і найповніше дослідження українського міфу.

Для широкого кола читачів різного віку, хто цікавиться українським народознавством, пропоную книгу "Міфи та легенди давньої України" — захоплюючу літературно-художню розповідь про дивовижний світ наших далеких пращурів, їхню високу духовність і єдність з Природою, рідною Землею. Пером і пензлем автор малює яскраві міфічні образи, які, незважаючи на усілякі перешкоди, пережили віки і дожили до наших днів. Це — Сварог, Перун, Дажбог, Лада, Купало, Коляда, Берегиня та інші.

"Мій Близький і Далекий Схід", Галина Пагутяк

Автор Любов Хомчак | 12 серпня 2010

"Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа", — так писав про неї Юрій Винничук.

Знана й самобутня українська письменниця, безсумнівний майстер сучасної української прози, Галина Пагутяк приходить до свого читача з несподіваними творами східної тематики, у яких глибоко і талановито відтворює світ давніх шумерів та найтонші відчуття людської душі й естетику країни Вранішнього сонця. Вибрані твори Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі» відзначено австралійською літературною премією «Айстра» як найкраще авторське видання в Україні 2007 року.