|
22 червня 2010
24 червня гостями української книгарні будуть знамениті волиняки - це Голова правління ВАТ "Волинська обласна друкарня" Дмитро Головенко (про нього знають всі, хто дружить з книгою, людина-легенда), та поети Ігор Павлюк та Василь Слапчук.В кожного з цих поетів багато виданих поетичних збірок, обидва є Лауреатами Шевченківської премії, (у Ігоря Павлюка — Народна Шевченківська премія). Про всі творчі доробки авторів дізнаємося на зустрічі. Взагалі вперше матимемо змогу пізнати глибше волинську літературу. Пропоную вислови знаменитих письменників про наших гостей: "Ігор Павлюк-поет, у якого нема зазору між словом і серцем" — Микола Вінграновський. "Василь Слапчук — одна з тих постатей в українській літературі, яких би я поставив у першу п’ятірку, найважливіших, найактуальніших, найцікавіших." (Дмитро Стус).
Отож чекаємо Вас, як завжди, о 17 год. в книгарні в будинку "Просвіти". І коротеньке знайомство на завершення анонсу:
ОЧЕЙ ПЕЧАЛЬНИХ ЗОЛОТІ СВІЧАДА (уривок)
Рабовi сниться кара i тиран,
Маркiз де Сад i Мазох йому сниться.
У небi журавель, в руцi синиця,
На небесах Великий Вiчний Пан.
Рабовi все одно, все без рiзницi.
I тисяча зачинених питань.
До нього не вертає бумеранг,
До нього усмiхається рушниця.
У рабствi вiн знайшов для себе волю,
А за полегшенням звертавсь до болю,
Найлегший хлiб у нього –
хлiб тяжкий.
Вiн брат найбiльшої з усiх царицi.
Освiтлюють спокiйнi їхнi лиця
Алогiї – тонесенькi свiчки.
Василь Слапчук
NN
Вигулюєш звіра своєї душі –
Вся в шубі на голе тіло –
Там, де птахам я хліби кришив,
Тут, де біліло.
Я тобі душу свою віддам –
Ту, що вже стала віршем,
Але ж ти, доле, така молода,
Що не повіриш.
Бій розпочався.
Померла хандра.
Жорстко і тихо.
Я тебе, голу, у храмі Дніпра...
Майже не дихаю.
Ми ніжно молимось
Мовою тіла –
Аж бісом басом виє зоря…
От ти вже й маєш те, що хотіла,
Що не згоря:
Віршів рукопис,
Хресну сніжинку
В п’яній траві.
– Ти мені, доле, будеш за жінку?
– Так. Я ще звір...
Ігор Павлюк
Заходьте в гості www.vip...
Коментарі
Ось де можна знайти справжню поезію! (правда, від "звіра своєї душі" трохи тоскно)
Хоч до Стрия не дуже далеко,але до вашого сайту ближче.
Стрічка RSS коментарів цього запису