|
24 серпня 2010
Вітаємо всіх стриян і гостей сторінки з Днем Незалежності! Зичимо вам щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах. Нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на добрі починання в ім’я соборної незалежної демократичної процвітаючої України. Щиро бажаємо, щоб кожна ваша домівка завжди була сповнена радістю, теплом і любов’ю, а серце – оптимізмом і непохитною вірою в щасливе майбутнє. Нехай над нашим краєм завжди буде безхмарним небо, лине чарівна і весела пісня та лунає щирий і радісний дитячий сміх.
Моя Україно!!! З святом Тебе! Я дуже хочу щоб Твої діти любили Тебе і розуміли, і робили все для того, щоб Ти процвітала. І щоб всі Твої діти пишалися своєю країною і жили щасливо на своїй рідній землі.
Люба (10 років)
До вітань приєднується п.Люба Хомчак, постійна дописувачка нашої Книгарні: "Сьогодні я хочу Україні сказати ще раз найкращі слова наших поетів: Слова ці вражають і серце, і глузд,
Їм не шукайте заміну,
Слова ці вишневі з Сосюриних вуст:
"Любіть Україну!Любіть Україну!"
Такі вони точні, мов подих, мов дих,
Хто топче їх - стане на міну :
"Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну!..."
Ти не кліпай очима на мрію чужу.
Притулися горбами й устами до мене,
Перетни в моїм серці криваву межу!
Ти здави моє серце своїми руками
І угледиш у ньому немає води.
Не сиди в пелюшках над чужими віками,
Але гордо крізь смерть до безсмертя іди!
Василь Симоненко
Стрияни! Державна Незалежність України -
То звільнена з важких оков земля,
То сяйво Боже, що в сумні хвилини
Серця і душі наші звеселя,
Святого неба голубу безмежність,
Пшеничне море золотих степів
Освячує державна Незалежність
Від нині, прісно і вовік віків!
Віктор Романюк
Я багата мов Крез. Більш нічого не треба.
Маю мову пахучу і пісню живу.
Маю землю врожайну під куполом неба
і зелене село, де щасливо живу.
Маю птахів, залюблених в сонце і вітер.
Маю сад, що і взимку і влітку співа.
Маю диво із див - табунець жвавих літер,
що шикуються в теплі і ніжні слова,
Маю сни кольорові, в яких ще літаю,
Маю місячне сяйво для чарів нічних,
Маю друзів багато і недругів маю -
як без хліба й води не прожити без них.
Маю луг, цвіркуна і лошаточко чорне,
маю в полі далекім самотню вербу,
що, мов подруга вірна до себе пригорне
і розділить навпіл і печаль, і журбу.
Маю сонце, яке лиш тільки в зеніті.
Маю щире кохання-пахуче, мов без.
Маю батька і матір - найкращих у світі!
Маю стільки багатств, що позаздрив би й Крез.
Мирослава Кулик П.Люба Хомчак пропонує показати Україну, якою її бачать читачі нашої сторінки. Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до створення фотоальбомів "Моя Україна". Надсилайте свої світлини на адресу адміністрації....
Заходьте в гості www.vip...
Коментарі
Як було в Стрию? Друзі-львів'яни констатують факт відсутності свята, атмосфери свята і навіть спроб створити свято.
А тепер подумаймо, чому так...
Дякуємо велике за організацію свята, приємно, що хтось згадав про дітей і вважає за потрібне сіяти в їхніх душах цінне й добре. Бо національна ідентифікація - це добре, бо усвідомлювати себе частиною народу - треба, а цього для наших дітей ніхто, крім нас, не зробить.
Як було в Стрию? [quote name="Un.Known"]Тихе свято?
У Стрию в День Незалежності: у всіх церквах зранку пройшли Богослуження і молились за Україну, на Народній КС "Вигода" традиційно проводила заходи для дітей, також діти мали можливість брати участь у конкурсах біля каплички св.Якова, а в самому Народному домі відбувалися урочистості, організовані районною владою, в багатьох селах були різні заходи - концерти, якісь відкриття чи освячення чогось і так далі.
О 18:00 від музею-садиби родини Бандерів рушив хід за участю активістів кількох політичних партій та громадських організацій і завершився у вигляді віче в Меморіальному комплексі (колишній тюрмі). Тобто Стрий і Стрийщина не зовсім "спала"...
Висновок: ми ще по інерції хочемо, щоб нас хтось бавив (влада або ще хтось), а нам варто просто особисто чи у своїх різних спільнотах планувати собі цей день і, звичайно, владу спонукати до забезпечення запропонованих цікавих заходів.
А що робити стриянину, котрий не є у жодній із спільнот? Не тому, що несвідомий - просто часу нема бути активним, а для "галочки" - не хочеться?
Або молоді, котрій хочеться концерту популярних виконавців?
Як писала вище - дякувати треба тим, хто робить хоча б щось, а поки залишається хіба Цитую Василь Щекун: до організації, бо вона є тут і для того, аби пам’ятати про мешканців і в свята також...
А так, на жаль, у нас нема. А ще тому й потрібно гуртуватися у спільноти, щоб міцніше ці віжки тримати, а якщо нема часу, тоді вибачайте... Можливо влада проо це знає, що у вас для себе нема часу, тому для вас у неї теж нема часу.
Ага. Господар наш лінивий, а кінь норовитий...
Спільноти - це добре. Але аби потім стрияни не були поділені на спільноти.
Свято, про яке я говорю - не для окремих спільнот, а міське свято, куди прийде кожний, де кожний щось знайде для себе.
Стрічка RSS коментарів цього запису